Види наукових робіт. Реферат
Для студентів груп БО-21, ОВ-21, ОРА-22
Різновиди наукового стилю мовлення
Жанр - форма організації мовного матеріалу в рамках того чи іншого стилю мовлення. У жанровому відношенні наукова мова є однією з найбільш багатих різновидів російської мови. Жанрове різноманіття наукового стилю обумовлено, перш за все, наявністю в ньому безлічі типів текстів. Вчені-філологи, спеціалісти з культури мовлення виділяють різну кількість підстилів всередині наукового стилю і дають їм неспівпадаючі визначення-найменування. Наприклад, Д.Е. Розенталь стверджував, що науковий стиль має свої різновиди (підстилі) (Розенталь Д. Е. Практична стилістика російської мови. - М.: Вищ. Шк., 1987, с.33):
науково-популярний,
науково-діловий,
науково-технічний (виробничо-технічний),
науково-публіцистичний,
навчально-науковий.
У підручнику для вузів "Культура російської мови" (М.: Видавництво НОРМА, 2001, с.195) функціонально-стильова класифікація наукового стилю мовлення представлена такими його різновидами, як
власне науковий,
науково-інформативний,
науково-довідковий,
навчально-науковий,
науково-популярний.
Спираючись на цю класифікацію, пропонуємо опис наукових текстів різних жанрів, відповідних виділеним різновидам наукового стилю. Науковий стиль мовлення
функціонально-стильова класифікація жанрова класифікація
Власне науковий стиль монографія, стаття, доповідь, реферат, дипломна робота, дисертаційна робота
Науково-інформативний реферат, анотація, конспект, тези, патентне опис
Науково-довідковий словник, довідник, каталог
Навчально-науковий підручник, словник, методичний посібник, лекція, конспект, анотація, усну відповідь, пояснення
Науково-популярний нарис, книга, лекція, стаття
Наукові тексти різних жанрів будуються за єдиною логічною схемою. В основі цієї схеми знаходиться головна теза - твердження, що вимагає обгрунтування; теза включає в себе предмет мовлення (те, про що говориться в тексті) і головний аналізований ознака (те, що йдеться про цей предмет). Доказами головного тези є аргументи (докази, підстави, наведені в доказ), кількість яких залежить від жанру і обсягу наукового тексту. Для більш повної аргументації тези необхідні також ілюстрації - приклади, що підтверджують висунуті теоретичні положення.Текст наукового стилю завершується висновком (резюме), в якому міститься аналітична оцінка проведеного дослідження, намічаються перспективи подальших розвідок.
2. Власне науковий стиль мовлення
Наукова стаття і монографія - оригінальні твори дослідницького характеру, пов'язані з власне наукового стилю. Це так звані первинні жанри наукового стилю, так як вони пишуться фахівцями і для фахівців.
Монографія - наукова праця, наукова книга, присвячений вивченню однієї проблеми, одного питання.
Наукова стаття - твір невеликого розміру, в якому автор викладає результати власного дослідження.
У цю ж групу жанрів входять доповідь, дисертаційна робота, а також курсова робота і дипломна робота, що примикають до іншого різновиду наукового стилю - навчально-науковим жанрами. Тексти перерахованих жанрів повинні мати властивості, притаманними будь-якому науковому тексту, - бути точними, логічними, абстрактними і узагальненими, мати струнку композицію.
У текстах цих жанрів виділяються структурно-смислові компоненти:
назва (заголовок),
введення,
основна частина,
висновок.
Назва (заголовок) наукового тексту - найважливіша інформативна одиниця, що відбиває тему даного твору і відповідна змісту тексту. Існує кілька типів заголовків:
назву загального характеру (введення в термінознавство; бесіди про фізику; асиметрія мозку і знакових систем);
назва, що конкретизують розробляються автором питання наукової теорії і практики (зберігання інформації в неписьменній суспільстві; алгебри Лі з кінцевою градуювання);
назви, що відображають особливості авторської постановки питання (російська орфографія в історичному аспекті; поетична енциклопедія алхімії).
Вступ (водна частина) повинне бути коротким і точним. У ньому обгрунтовується
вибір теми дослідження,
описуються методи дослідження,
формулюються цілі та завдання роботи.
Головною метою будь-якої галузі науки є розкриття та вивчення закономірностей зв'язку між явищами і процесами. У коло цілей наукового дослідження входить також: розкриття специфіки об'єкта науки, створення типології, пояснення явищ, опис функцій, систематизація та узагальнення фактів і пр.
Основна частина тексту монографії, дипломної роботи поділяється на розділи у відповідності до завдань та обсягом роботи. У науковій статті глави не виділяються, але кожне нове наукове положення оформляється в новий абзац.
Висновок містить висновки з даного дослідження або має форму короткого резюме.
3. Науково-інформативний стиль мовлення
Основними жанрами науково-інформативного стилю мовлення є реферат,анотація, конспект, тези.
Ці жанри наукових текстів об'єднані загальними властивостями: є вторинними жанрами мовлення (складаються на основі вже наявних опорних тестів, найчастіше оригінальних, первинних, хоча тези можуть бути і оригінальним науковим твором) і певним чином співвідносяться з навчально-наукової різновидом наукового стилю мовлення.
Реферат
Реферування - інтелектуальний творчий процес, що включає осмислення тексту, перетворення інформації аналітико-синтетичним способом і створення нового (вторинного) тексту. Реферат - адекватне за змістом виклад змісту первинного тексту. Реферат відображає головну інформацію, що міститься в першоджерелі, нові відомості, істотні дані. Підготовка рефератів - один з найбільш складних видів самостійної роботи, реферування привчає людину вдумливо працювати з літературою, орієнтуватися в ній, вибираючи необхідну інформацію. Реферат повинен бути інформативним, відрізнятися повнотою викладу, об'єктивно передавати зміст первинного тексту, коректно оцінювати матеріал, що міститься в першоджерелі. Реферат може бути репродуктивним, відтворюючим зміст первинного тексту, і продуктивним, що містить критичний або творче осмислення реферованих джерел.
Репродуктивні реферати бувають двох видів реферат-конспект і реферат-резюме.
Реферат-конспект містить в узагальненому вигляді фактичну інформацію, ілюстративний матеріал, відомості про методи дослідження, отримані результати та можливості їх застосування.
Реферат-резюме призводить лише основні положення, тісно пов'язані з темою тексту.
Продуктивні реферати представлені рефератом-оглядом і рефератом-доповіддю.
Реферат-огляд складається на підставі кількох первинних текстів, дає зіставлення різних точок зору з конкретного питання.
Реферат-доповідь має розгорнутий характер, поряд з аналізом інформації, наведеної в першоджерелі, дає об'єктивну оцінку стану проблеми.
У структурі реферату будь-якого типу виділяється три основних компоненти: бібліографічний опис, власне реферативний текст,
довідковий апарат.
Як і будь-який науковий текст, реферат має певну композицію:
Вступ. Завдання вступу можуть бути наступними: дати вихідні дані тексту (назва вихідного тексту, де опубліковано, в якому році), подати відомості про автора (прізвище, ім'я, по батькові, спеціальність, вчений ступінь, вчене звання), розкрити сенс назви роботи, чому вона присвячена, в зв'язку з чим написана.
Перерахування основних питань і проблем, про які йдеться у першоджерелі.
Аналіз найбільш важливих, на думку референта, питань, що містяться у вихідному тексті. Проводячи такий аналіз, необхідно обгрунтувати важливість обраних питань, коротко передати думку автора з цих питань, висловити свою думку з приводу суджень автора першоджерела.
Загальний висновок про значення всієї теми або проблеми реферованому тексту.
Таким чином, реферат має наступні ознаки:
зміст реферату повністю залежить від змісту реферованих джерел;
містить точний виклад основної інформації без спотворень і суб'єктивних оцінок;
має постійні структури: заголовну частину з бібліографічним описом, власне реферативну частину, в якій узагальнюються відомості про авторів, називається основна тема і проблематика джерел, дається докладний або стислий виклад найбільш важливих питань, робляться висновки.
У рефераті використовуються мовні кліше, характерні для даного жанру наукового стилю мови:
Автор зупиняється на питанні ...
Він аналізує ...
Оцінюючи, він відзначає ...
Далі автор розглядає ...
При цьому він відзначає ...
Найсерйознішим наслідком цього є ...
Звідси автор робить висновок, що ...
Завдання, на думку автора, полягає в тому, щоб ...
Автор розглядає ...
Завершуючи аналіз матеріалу по темі "реферат", пропонуємо проаналізувати структуру реферату та мовні кліше, що використовуються при його написанні.
Автор, назва, вихідні дані (бібліографічний опис).
Тема статті, книги. Вказується загальна тема першоджерела. При цьому можна використовувати такі вирази: Стаття (книга, монографія ...) присвячена ... (темі, питання, проблеми).
Композиція. Вказується, зі скількох і яких структурних частин складається джерело (зазвичай книга). При цьому використовуються такі вирази: Книга (стаття) складається з (включає в себе, містить) ... (трьох розділів і т.п.).
Основний зміст. Викладаються конкретні результати або висновки автора у відповідності зі структурою статті. Можуть бути використані такі вирази:
У вступі вказується (відзначається), що ...
У першому розділі висвітлюється ...
Автор зазначає (вказує, робить висновок), що ...
Друга глава присвячена (містить) ...
На думку автора, ...
У третьому розділі ...
У висновку зазначається (відзначається), що ...
Наявність ілюстративного матеріалу. Відзначається наявність ілюстрацій, малюнків, таблиць, інших наочних матеріалів. Використовуються, наприклад, такі вирази: Свої міркування автор ілюструє конкретними фактами та прикладами, призводить малюнки, фотографії, таблиці ... і т.п.
Адресат. Відзначається, для кого призначений текст. Використовуються такі вирази:
Стаття призначена для фахівців в області ...
Представляє інтерес для ... (широкого кола читачів) і т.п.
ЗАВДАННЯ. Написати реферат на одну із запропонованих тем:
Теми рефератів з української мови
- Походження сучасної української літературної мови. Етапи її розвитку та становлення.
- Запозичена лексика в українській мові.
- Українські діалекти.
- Мова і мовлення. Правила мовленнєвого етикету.
- Лексика обмеженого вживання, її статус і роль у мові.
- Мова в Україні: стан, функції, перспективи.
- Термінологічна лексика, її місце в науковому й офіційно-діловому стилях.
- Українська термінологія: походження, становлення. Фахова термінологія.
- Словники, їх роль у житті освіченої людини.
- Ономастика як наука. Власні імена в українській мові (походження і значення).
- Лексикологія як наука.
- Риторика як наука. Основні закони риторики.
- Стилістика як наука. Доречність використання мовних одиниць у різних стилях.
- Писемні пам’ятки української мови (з періоду Київської Русі і до сучасності)
- Мова і держава. Державність мови.
- Українське ділове мовлення.
- Навіщо літера "Ґ" в українській мові?
- Мовленнєвий етикет.
- Типи словотворення в українській мові, їх роль у збагаченні українського словника.
- Принципи українського правопису, їх роль у засвоєнні основних правил української орфографії.
- Українська фразеологія, її багатство і розмаїття.
- Слов’янські азбуки: кирилиця і глаголиця. Історія їх розвитку.
- Мова як джерело відомостей про історію слов’ян
- Мова і мовлення: спільне та відмінне. Зв'язок мовлення і мислення.
- Спорідненість слов’янських мов.