Спеціальна лексика. Термінологія.

ТЕМА: Терміни і термінологія. Спеціальна лексика

Знати: поняття про терміни, терміни загальновживані та вузькоспеціальні, творення, грамат. особливості спец. термінів; фразеолог. кліше, джерела та сфера вживання

Уміти: користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів; використовувати терміни у професійному мовленні.

Питання, що розглядаються:

1.Лексика за сферою вживання

2.Поняття про терміни

3.Професіоналізми

                                                           Л Е К С И К А

                                                ЗА  СФЕРОЮ  ВЖИВАННЯ

                     загальновживана                                        обмеженого   вживання

                                                                                               - діалектизми

                                                                                               -  жаргонізми

                                                                                               -спеціальна: терміни,                                                     професіоналізми

1. Терміни і професіоналізми

Визначення  місця  та  ролі  термінології в сучасній  професійній освіті  становить одне з  важливих питань при підготовці фахівців будь-якої галузі знань. Воно тісно пов’язане  з іншою актуальною в наш час проблемою становлення й нормалізації української національної термінології. Ця проблема знайшла широке відбиття в  професійній освіті, оскільки навчання в більшості навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Тому й постає питання нормалізації, удосконалення та функціонування   української національної термінології, джерел, з яких вона поповнюється, вибору найбільш відповідних термінів у мовленнєвих ситуаціях.

   Основи  сучасної української наукової термінології закладалися в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Саме в цей час складалися терміносистеми (сукупність термінів) окремих наук. Спеціальна наукова термінологія тільки почала формуватися. Більшість  термінів були іншомовного походження, і лише частина  з них побудована за  словотвірними законами української  мови.

   На даному етапі українська  термінологія перебуває в стані розвитку. Фахівці одностайно висловлюють думку, що недостатня впорядкованість термінології в Україні перешкоджає розвиткові науки й техніки, ускладнює підготовку й спілкування науково-технічних працівників, спричинює помилки під час складання технічної документації.

   Отже, термінознавство – наука про терміни. Слово «термін» прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові означало «межу», «рубіж».

   Термін – спеціальне слово, яке вживається для точного  найменування  певного поняття з якої-небудь галузі знання.

    Те, що означає термін, є його дефініцією

    На сьогодні в науці виділяють такі ознаки термінів:

-      однозначність;

-       точність;

-       стилістична нейтральність;

-        системність;

-        наявність дефініції;

-        відсутність синонімів чи омонімів (у межах однієї терміносистеми);

-        короткість у плані вираження (хоча не завжди)

Терміни  якоїсь конкретної галузі складають окрему терміносистему (термінологію). У межах цієї системи термін не повинен мати синонімів. Якщо ж одне й те саме слово вживається в різних терміносистемах, то такі слова називають омонімами (корінь).

  Терміни позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення. Так, у словах плече, головка, ручка, палець як технічних термінах образність втрачено.

  Велика кількість термінів є іншомовними словами (банк, авізо, кредит, аваль, кредит). Найбільша кількість запозичень з латинської та грецької мови.

  Терміни можуть позначати абстрактні поняття (асиміляція, редукція) та конкретні (реле, гормон, бланк, протеїн).

   За  структурою терміни можуть бути як одним словом (біогенний, адаптація, вексель), так і словосполученням (депресія хвороби, абіотичні фактори середовища, вірулентні штами збудника, захист рослин).

   Терміни  бувають загальнонауковими ( функція, гіпотеза, аналіз, категорія, синтез, метод) та  вузькоспеціальні ( ентомофауна, біопрепарати, гіпотенуза, суфікс, банк, кредит, депозит, актив, баланс, грошові рухи, кореспонденція, ліквідність, платоспроможність).

 Існує чимало терміносистем: агрономічна, економічна, медична, спортивна, біологічна та ін.

   Значення  термінів зафіксовано  в  термінологічних  словниках, довідниках.

 Терміносистеми  постійно  поповнюються  новими термінами завдяки безупинному науково-технічному прогресу, інформатизації  суспільства, зростанню культурно-освітнього рівня мас населення.

 Професіоналізми – слова та мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Вони вживаються на позначення спеціальних понять лише с сфері тієї чи іншої професії і не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів.

   На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення, строгої дефініції, не становлять системи.  Професіоналізми не зафіксовані в словниках та довідниках. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок-кухар; кубрик-кімната відпочинку екіпажу; ходити в море-плавати, тощо.Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняті каси, підбити, прикинути баланс.Професіоналізм музикантів: фанера-фонограма; розкрутити –розрекламувати, ремікс — стара мелодія з новою обробкою.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

   Серед професіоналізмів виділяють кілька груп: науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони різняться складом, кількістю, способами творення, забарвлення.

   Професіоналізми складають такі основні групи:

-               слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні (ішачок, ішак – літак 1-16);

-               слова загальнонародної мови, значення яких переосмислено внаслідок метафоризації (шапка – верхня частина шпальти, підвал – нижня частина шпальти, баранка – кермо автомобіля);

-               давні професіоналізми (на-гора, штурмівщина, буксувати);

-               скорочення    та усічення слів, словосполучень ( читальний зал – читалка, академічна відпустка – академіка, заліковка, курсач). Ось ще декілька прикладів  професіоналізмів:

Зняти  касу, підбити, прикинути баланс, гектари (гігабайти), метри (мегабайти), миша.

Практичне завдання. До іншомовних слів дібрати власне українські.

Анархія, дотація інновація, пріоритет, де-факто, інформація, імпорт, коментар, дискусія, дистанія, бартер, еволюція, мемуари, конкуренція, апелювати, брокер, генеральний, дефект, домінувати, екстраординарний, прерогатива, симптом, фіксувати, автобіографія, шеф, резюме.

Для довідок: життєпис, нововведення, першість, посередник, перевага, записувати, відстань, супурнитво, повідомлення, звертатися, головний, безладдя, доплата, спогади, розвиток, переважати, особливий, насправді, висновок, керівник, пояснення, ввезення товару, товарообмін, недолік, ознака, суперечка.

ДЗ: скласти міні-словник термінів у галузі менеджменту різних рівнів.